Proverbs 4

Відверни гнів від мене — і я підкріплю́ся, перше ніж відійду́, — і не буде мене!
1

Для дириґента хору. Псалом Давидів.

2 3Непохитно наді́юсь на Господа, і Він прихилився до мене, і блага́ння моє Він почув. 4Витяг мене Він із згу́бної ями, із багна́ болоти́стого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої сто́пи, 5і дав пісню нову́ в мої уста, для нашого Бога хвалу́, — нехай бачать багато-хто й по́страх хай мають, і хай вони мають надію на Господа! 6Блаженна люди́на, що Бога вчинила своєю тверди́нею, і не зверта́лась до пи́шних та тих, що вони до неправди схиляються! 7Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чу́да й думки Твої — тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численні́ше, щоб можна його розпові́сти. 8Жертви й прино́шення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопа́лення й жертви покутної Ти не жадав. 9Тоді я сказав: „Ось я прийшов із зво́єм книжки, про мене написаної“. 10Твою волю чини́ти, мій Боже, я хо́чу, і Зако́н Твій — у мене в се́рці. 11Я проповідував правду в великому зборі, — ото, своїх уст не ув'я́знюю я, Господи, знаєш Ти, — 12справедливість Твою не ховав я в сере́дині серця свого, про вірність Твою та спасі́ння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібра́нні. 13Тому, Господи, не ув'язни́ милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай за́вжди мене стережу́ть, 14бо нещастя без ліку мене оточи́ли, беззако́ння мої досягли́ вже мене, так що й бачити не мо́жу, — вони численнішими стали за воло́сся на моїй голові, і серце моє опустило мене. 15Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені, — 16нехай посоро́млені будуть, і хай зга́ньблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопи́ти її! Нехай подадуться назад, і нехай посоро́млені бу́дуть, хто бажає для мене лихого! 17Бодай скам'яні́ли від со́рому ті, хто говорить до мене: „Ага! Ага!“ 18Нехай ті́шаться та веселя́ться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасі́ння Твоє, нехай за́вжди говорять: „Хай буде великий Госпо́дь!“ 19А я вбогий та бідний, — за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборо́нець — то Ти, Боже мій, — не спізня́йся!
20

Для дириґента хору. Псалом Давидів.

21 22Блаже́нний, хто дбає про вбогого, — в день нещастя Господь порятує його! 23Господь берегти́ме його та його оживля́тиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на пота́лу його ворогам! 24На ложі неду́ги подасть йому сили Госпо́дь, — усе ложе йому перемінить в неду́зі його. 25Я промовив був: „Господи, май же Ти ми́лість до мене, ви́лікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив! 26Вороги мої кажуть на мене лихе́: „Коли вмре та загине іме́ння його?“ 27А коли хто прихо́дить відві́дати, — мовить марне́: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надві́р, то говорить про те.